’арьков —делать стартовой    ƒобавить в избранное  

’арьков:  ќ ’арькове)   –айоны области)    инотеатры)    лубы)    афе,Ѕары)   √остиницы)   Ѕани, сауны)   ѕарки)   “еарты)   ћузеи)
     √алереи, выставки)   —тадионы и корты)   ¬ерхова€ езда)    атки)   —порт и красота)   ’рамы и соборы)    омпьютерные клубы)  
“ранспорт:   —“ќ,ј«—,“юнинг)   јвтомагазины)   јвтосалоны)   ѕрокат авто)   јвтошколы)   TAXI)   ћетро)                 [ ]
ќбразование:   ”чебные заведени€)   —типенди€)   $$$ дл€ студентов)
ћедицина:   Ѕольницы)   јптеки)   —томатологи€)          Ѕанки)   Ћомбарды)   ‘орекс)   Ёлектронные деньги)
Ќедвижимость:    вартиры посуточно)   јгентства)   Ёлитное жильЄ)    редиты на жилье)   —троительство, ремонт)
ћедиа:   –адиостанции)   √азеты, ∆урналы)   TV-программа)   WEB-камеры)    абельное “¬)   ѕровайдеры)   ƒомашние сети)   –ј)   Wi-Fi)
—ервисы:   „ј“)   ‘орум)   «накомства)   Send SMS)   –адио)    ќткрытки)   —онник)   ќбь€влени€)   ѕогода)   ѕочтовые »ндексы)
√ород ’арьков - ¬≈—Ќј
«накомства на любой вкус!

јвторизаци€

Ћогин:
ѕароль:

–≈√»—“–ј÷»я
«абыли пароль?

BIGLINE.NET

BIGLINE.NET - 

Internet Service Provider

ќптика в каждый дом

- ќптоволоконные сети
- ¬ыделенные линии
- Radio-ethernet
- Ћокальные сети
- –егистраци€ доменов
- ’остинг

Ѕезлимитный интернет по ќѕ“ќ¬ќЋќ Ќ” дешевле только даром.

—егодн€

19 марта

ѕраздники:
ƒень мор€ка-подводника ѕраздник –оссии
19 марта в –оссии отмечаетс€ ƒень мор€ка-подводника...
ѕраздник —в€того ƒжузеппе; ƒень ќтца ѕраздник »талии
ѕраздник —в€того ƒжузеппе (Festa di S...

¬ этот день:
–одились
¬ мире
¬ ’арькове

»менины:
 онстантин, ‘Єдор

—в€тцы:
ћчч. 42-х, во јмморее:  онстантина, јети€, ‘еофила, ‘еодора, ћелиссена,  аллиста, ¬асо€ и проч. с ними (ок. 845).

ѕримета:
ѕрилетают птицы, јркадий.  онстантиновы круги.

—овет дн€:
Ќе лишним сегодн€ окажетс€ помнить: Ђ—лово не воробей, вылетит - не поймаешьї. ¬ сети проще - можно отредактировать пост, а в реальной жизни, это сделать намного труднее. Ќе спешите с оценками, выводами и Ђприговорамиї.

–ецепт дн€:
ќ¬ќўЌќ… ѕЋќ¬

јфоризм дн€:
сперматозоид - страшнейший из микробов

јнекдоты дн€:
—какал как-то »ль€ ћуромец и прискакал к камню на распутье. ј на нем написано: "Ќалево пойдешь - кон€ потер€ешь, направо пойдешь - жизнь потер€ешь, пр€мо пойдешь - жив будешь, да себ€ позабудешь".. ѕочесал бороду »ль€ ћуромец, развернул кон€ и поскакал назад. » правильно, кстати, сделал. ѕотому что хрен его знает что там за камнем, но суд€ па камментам - полное гавно!

***
- ¬от у мен€ справка о том, что мне нужна справка от вас.
- Ќа этот случай мы вам выдадим справку о том, что справок не выдаем.


«апчасти дл€ ходовой

BCGUMA ’арьков

√ороскопы

ќЅџ„Ќџ…
†††† ЋёЅќ¬Ќџ…
†††††† ћќЅ»Ћ№Ќџ…

ќвен


“елец


Ѕлизнецы


–ак


Ћев


ƒева


¬есы


—корпион


—трелец


 озерог


¬одолей


–ыбы


  празднику

—¬јƒ№Ѕј

ѕќ«ƒ–ј¬Ћ≈Ќ»я

ќ“ –џ“ »

ѕќƒј– »

“ќ—“џ

—÷≈Ќј–»»

“олкование снов

—ќЌЌ» 

–асшифруйте своЄ сновидение!

—ны по алфавиту:
ј, Ѕ, ¬, , ƒ, , , «, »,  , Ћ, ћ, Ќ, ќ, ѕ, , , , , , , ÷, , Ў, ў, Ё, ё, я

ћы ¬контакте

 

Ќазад


 раснокутський район

ѕлоща- 1040,8 км2.
Ќаселенн€ - 33,1 тис. чол.
–≥к утворенн€ - 1923.

–айонний центр -  раснокутськ - селище м≥ського типу. –озташований у п≥вн≥чно-зах≥дн≥й частин≥ ’арк≥вськоњ област≥, на правому берез≥ р≥чки ћерл≥ (притока ¬орскли), за 22 км в≥д найближчоњ зал≥зничноњ станц≥њ √ути ≥ за 109 км в≥д ’аркова.
 раснокутськ - один з найстар≥ших населених пункт≥в —лоб≥дськоњ ”крањни. ¬≥н заснований у пер≥од визвольноњ в≥йни украњнського народу проти шл€хетськоњ ѕольщ≥ €к один з опорних пункт≥в захисту п≥вденних кордон≥в –ос≥йськоњ держави в≥д напад≥в татар.
«начна група переселенц≥в з  орсунщини оселилас€ поблизу р≥чки ћерл≥, на м≥сц≥ майбутнього  раснокутська, в 1651 роц≥. ÷ю дату вважають часом його заснуванн€. ”же в 1652 роц≥ тут збудовано острог.
¬ XVII ≥ XVIII стол≥тт€х це поселенн€ мало назву  расний  ут. ¬оно розташоване у мальовнич≥й, зручн≥й дл€ жител≥в м≥сцевост≥, на пагорб≥, поблизу р≥чки, в оточенн≥ великих л≥сових масив≥в. ” 1780 роц≥ поселенн€ перейменоване на  раснокутськ.

ќб'Їкти туризму:

јрхеолог≥чн≥:
Ќа  раснокутщин≥ вид≥л€Їтьс€ своњм старовинним походженн€м село ѕархом≥вка, €ке було засноване наприк≥нц≥ XVII ст., але б≥л€ €кого знайшли поселенн€ ск≥фського часу.

≤сторичн≥:
¬ давн≥ часи по територ≥њ району проходив знаменитий ћуравський шл€х, по €кому татари переган€ли полонених людей на п≥вдень, у  афу.
Ѕ≥л€  раснокутська у 1709 роц≥ йшли запекл≥ боњ. ¬ сел≥ √ородньому, поблизу  раснокутська, знаходитьс€ пам'€тник на м≥сц≥ бою рос≥йських в≥йськ з шведами в лютому 1709 року п≥д час рос≥йсько-шведськоњ в≥йни, де шведи п≥знали поразки.
Ќа честь воњн≥в, що загинули в бо€х п≥д  раснокутськом, у центр≥ селища споруджений мемор≥альний комплекс, на братськ≥й могил≥ горить ¬≥чний вогонь. Ќад ним на трьох могутн≥х б≥локам≥нних п≥лонах укр≥плене барельЇфне зображенн€ рад€нського солдата ≥ лаврових лист≥в.

јрх≥тектурн≥:
Ќа високому горб≥ в сел≥ ѕархом≥вка стоњть старовинний будинок. ÷е один з ц≥кавих арх≥тектурних пам'€тник≥в ’арк≥вщини. —поруджений в≥н в к≥нц≥ XVIII ст. дл€ тод≥шнього власника ѕархом≥вки графа ѕодгор≥чани. Ќа першому поверс≥ колишнього панського палацу розм≥стивс€ ≥сторико-художн≥й музей. “ут багато експонат≥в, що нагадують про ≥стор≥ю ѕархом≥вки: ск≥фськ≥ стр≥ли, старовинн≥ шабл≥, рукописн≥ книги. ¬ музењ Ї велика зб≥рка ориг≥нальних художн≥х твор≥в. «окрема етюди "√олова старц€" до картини ќ. ≤ванова "явление ’риста народу", картина ≤. Ћев≥тана "ѕосле дожд€", —. ¬асильк≥вського "Ќа закате", малюнок ¬. ¬аснецова "¬ологодска€ деревн€", окрем≥ твори ≤. Ўишк≥на, ≤. јйвазовського, малюнки “. Ўевченка, а також твори скульптор≥в ≥ художник≥в —.  оненкова, ¬. ‘аворського, ћ. —ар'€на, ¬.  ас≥€на. ¬ музењ представлено багато ц≥кавих експонат≥в мистецтва: фарфор, керам≥ка, художнЇ скло, р≥зьба по дереву ≥ кост≥, вишивка. ¬ музењ Ї зали зах≥дного ≥ сх≥дного мистецтва.
Ќа територ≥њ  раснокутчини знаходитьс€ пам'€тник арх≥тектури м≥сцевого значенн€ "—п≥ваюч≥ тераси". Ќа початку стол≥тт€ схил €ру, звернений до сонц€, був укр≥плений ш≥стьма величезними дугопод≥бними цегельними ст≥нами, так що м≥ж ними утворилис€ р≥вн≥ площадки, де зараз ростуть €блун≥ коштовних сорт≥в. —т≥ни терас утворюють €к би г≥гантський рефлектор, що збираЇ вдень сон€чн≥ промен≥. јкумульоване в такий спос≥б тепло з≥гр≥ваЇ сад ≥ вноч≥. ÷е створюЇ специф≥чний м≥крокл≥мат, спри€тливий дл€ вирощуванн€ р≥дк≥сних ≥ екзотичних рослин. ј назва "—п≥ваюч≥ тераси" спорудженн€ одержала в≥д того, що дугопод≥бна форма його п≥дсилюЇ звуки. “иха розмова в одному краю тераси добре чутна на њњ протилежн≥й сторон≥ на в≥дстан≥ 40-60 метр≥в. Ўелест €блуневих лист≥в, свист в≥тру м≥ж г≥лок дерев, щебет пташок - усе це, складаючись разом ≥ п≥дсилюючи, створюЇ неголосну, прот€жливу мелод≥ю...

ѕриродн≥:
ѕарк-пам '€тка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значенн€ " раснокутський". ѕлоща 13,6 га. Ќайстар≥ший дендропарк ”крањни, один з небагатьох старовинних парк≥в, що збереглись до наших дн≥в.
ѕоблизу в≥д входу встановлен≥ пам'€тники ≤. Ќ. ≥ ≤. ≤.  араз≥ним, ученим-акл≥матизаторам, творц€м парку.
Ќа територ≥њ парку розташован≥ старовинн≥ печери ≥ п≥двали - залишки ѕетропавл≥вського монастир€ XVII стол≥тт€, €кий б≥льше 100 рок≥в був оплотом в≥ри ≥ фортецею одночасно, жодного разу н≥ким не переможений; стар≥ ставки, споруджен≥ ще ченц€ми монастир€; ун≥кальн≥ похованн€ засновник≥в дендропарку ≤. Ќ. та ≤. ≤.  араз≥них.
¬ минулому парк мав назву "ќснов'€нський јкл≥матизац≥йний сад ≤вана Ќазаровича та ≤вана ≤вановича  араз≥них". …ого ун≥кальн≥сть пол€гаЇ в тому, що в≥н Ї одним з найв≥дом≥ших ≥ найстар≥ших центр≥в ≥нтродукц≥њ" та акл≥матизац≥њ ц≥нних у декоративному та господарському в≥дношенн≥ рослин.
¬ цьому парку вперше було акл≥матизовано б≥льше 50 вид≥в рослин, що збагатили флору ”крањни.
–оботи по акл≥матизац≥њ рослин започаткован≥ ≤ваном Ќазаровичем  араз≥ним - засновником дендропарку. ѕерш≥ спроби по збагаченню флори новими ц≥нними рослинами не завжди були вдалими дл€ вченого, бо завозив в≥н до дендропарку не лише нас≥нн€, а й молод≥ саджанц≥ або, €к њх ≥нколи називали, "щепи". „астина завезених саджанц≥в не приживалас€, не все нас≥нн€ давало сходи. ¬ подальшому ≤. Ќ.  араз≥н проводив роботу головним чином з нас≥нн€м ≥ прац€ його ув≥нчалась величезним усп≥хом.
ј зараз в колекц≥њ нараховуЇтьс€ близько 353 вид≥в флори та 29 вид≥в фауни. —еред них так≥ ц≥кав≥ види, €к г≥нкго дволопатевий, айлант найвищий, бундук канадський, клени червоний та канадський цукристий (ср≥бл€стий), гледич≥€, каштани, шовковиц€, платан зах≥дний, топол≥ канадська та бальзам≥чна, сосни веймутова ≥ жорстка, €лини чорна та червона, глоди, кизил, обл≥пиха та ≥нш≥. « 2002 до 2004 року проводилась посадка чагарник≥в, а саме сп≥рењ €понськоњ, зв≥робоЇлистоњ та ¬ан-√утта, форзиц≥њ, верби Ўмейлера, б≥рючини, кораловоњ €годи, п≥раканти.
 расиокутськиq дендропарк - один з найц≥кав≥ших зразк≥в садово-паркового мистецтва ’”Ў-’≤’ стол≥тт€. ќриг≥нальна арх≥тектурно-композиц≥йна побудова парку. ѕриродною композиц≥йною в≥ссю його Ї стар≥ ставки, споруджен≥ ще ченц€ми ѕетропавл≥вського монастир€, зв'€зан≥ з ними канали та мулозб≥рники, що розташован≥ по дну балки. ѕри створенн≥ парку були споруджен≥ тераси, дор≥жки, майданчики, альтанки ≥ м≥сточки, а джерельц€ дбайливо захищен≥ дубовим зрубом. «а верхн≥м ставом споруджено чотирикутну д≥л€нку, €ка зволожуЇтьс€ з ус≥х бок≥в невеликими каналами ≥ до цього часу використовуЇтьс€ €к м≥сце дл€ розмноженн€ та вирощенн€ вологолюбивих рослин.
¬ ставках живуть черепахи, в гущавин≥ вечорами фуркають њжаки, ≥нколи з сус≥дн≥х л≥с≥в нав≥дуютьс€ косул≥, куниц≥, а то ≥ кабан забреде до огорож≥ старого парку. ѕарк прекрасний в будь-€ку пору року.
ѕарк-пам '€тка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значенн€ "Ќатад≥њвський". ѕарк маЇ площу 48га. Ѕув закладений у 1884 роц≥ цукрозаводником ≤. ’аритоненком. «араз тут розм≥щено протитуберкульозний санатор≥й. Ќа територ≥њ парку ростуть переважно сосни в≥ком в≥д 70 до 100 рок≥в, а також зовс≥м молод≥ дерева. «елен≥ крони сосен та њх червоно-жовт≥ стовбури разом складають ц≥каву композиц≥ю.
“ут зустр≥чаютьс€ окрем≥ екземпл€ри дуба черешчатого в≥ком в≥д 300 до 400 рок≥в.  олекц≥€ в≥чнозелених екзот≥в включаЇ ц≥нну декоративну породу-сосну ¬еймутова, €ка маЇ м'€ку, тонку та довгу хвою. —товбур цього дерева, покритий с≥рою корою, в≥нчаЇ густа п≥рам≥дальна крона.
ѕрикрасою парку Ї сиб≥рська та однокол≥рна п≥хти, €к≥ привезли на ’арк≥вщину з  расно€рського краю та ѕ≥вн≥чноњ јмерики. —иб≥рську п≥хту можна побачити поруч з фонтаном, €кий споруджений на тому м≥сц≥, де в минулому сто€в будинок господар≥в маЇтку.
ћ≥сцев≥ жител≥ дуже пишаютьс€ тутешньою колекц≥Їю лип, €ка включаЇ кавказький, кримський, др≥бнолистий та великолистий види. ƒуже ц≥нним Ї клен Ўведлера, €кий восени приваблюЇ увагу €скраво-червоним лист€м.
ƒо центрального в'њзду в за;юв≥дну зону примикаЇ каштанова але€, €ка майже до берега р≥ки т€гнетьс€ через парк, ¬ де€ких м≥сц€х дерева-ветерани зм≥нили молод≥ каштани. “ри алењ - каштанова, дубова, €линкова з'Їднують р≥зн≥ корпуси старовинного будинку.
ќсобливе м≥сце в парку в≥дведено кущам €л≥вцю. ÷е не т≥льки красива декоративна рослина-довгожитель, але ще й дуже корисна тому, що вид≥л€Ї в пов≥тр€ велику к≥льк≥сть летючих речовин-ф≥тонцид≥в, €к≥ ефективно знешкоджують м≥кроорган≥зми та грибки.
Ћог≥чним продовженн€м Ќатал≥њвського парку в минулому був сад карликових сорт≥в р≥зних плодових дерев, €кий знаходивс€ на родючих грунтах неподал≥к в≥д Ќатал≥њвки. Ќа схилах €ру свого часу створено п'€ть терас, укр≥плених м≥цними п≥дпорними ст≥нами, через €к≥ вивели м≥дн≥ дренажн≥ труби.
«аслуговуЇ на увагу ≤ розташована на територ≥њ парку церква, над проектом €коњ працював видатний арх≥тектор ј. ўусев (широко в≥домий, €к автор проекту ћавзолею ¬олодимира ≤лл≥ча Ћен≥на,  азанського вокзалу в ћоскв≥). ÷ерква Ї справжньою перлиною Ќатал≥њвки, маЇ велику арх≥тектурну ц≥нн≥сть. Ќа Ћазурному узбережж≥ Ќ≥цци побудована њњ коп≥€ - рос≥йська православна церква, визначна пам'€тка тих м≥сць у доброму стан≥ збереглас€ ≥ сьогодн≥, вона Ї високохудожньою культовою спорудою.
Ћ≥совий заказник м≥сцевого значенн€ "¬олод≥шир≥вська дача". ѕлоща 699,0 га. «находитьс€ на територ≥њ ¬олодимир ≥ всь кого л≥сництва.
Ѕотан≥чний заказник м≥сцевого значенн€ "ћурафський". ѕлоща 223,0 га. «находитьс€ в ¬олодимир≥вському л≥сництв≥. ¬ дубовому ≥ сосновому л≥с≥ ростуть папороть, конвал≥€ звичайна, дерев≥й, зустр≥чаЇтьс€ зв≥роб≥й прод≥р€влений, за€ча капуста, крушина, калина звичайна.
«агсшьнозоолог≥чний заказник м≥сцевого значенн€ "ќбер≥г". ѕлоща 84,2 га. –озташований б≥л€ с. „ернеччина.
≈нтомолог≥чний заказник м≥сцевого значенн€ " раснокутський". ѕлоща 4,0 га. ƒ≥л€нка на п≥вденному схил≥ балки. –ослинн≥сть - р≥знотравно-типчаково-ковилових степ≥в. ∆ивуть дик≥ одинок≥ бджоли, серед €ких основн≥ запилювач≥ люцерни.
Ѕотан≥чна пам'€тка природи м≥сцевого значенн€ " оз≥њвська є1". ѕлоща 4,2 га. «находитьс€ в ѕархом≥вському л≥сництв≥. ¬исокопродуктивн≥, складн≥ по складу природн≥ в≥ков≥ д≥бровн≥ насадженн€ (] 60-180 рок≥в) представл€ють наукову ц≥нн≥сть.
Ѕотан≥чна пам'€тка природи м≥сцевого значенн€ " оз≥Ївський є2". ѕлоща 3,9 га. «находитьс€ в ѕархом≥вському л≥сництв≥. ”н≥кальн≥ дубов≥ насадженн€ (160-180 рок≥в).
Ѕотан≥чна пам '€тка природи м≥сцевого значенн€ "ƒуб ѕетра ≤". ѕлоща 0,1 га. «находитьс€ в  раснокутському л≥сництв≥. ћогутнЇ дерево 370 рок≥в, 24 м заввишки, д≥аметром 190 см. «а легендою п≥д цим дубом сто€в шатер ѕетра 1 при пересуванн≥ в≥йськ до м≥ста ѕолтава.
Ѕотан≥чна пам '€тка природи м≥сцевого значенн€ "ћурафська дача". ѕлоща 5,2 га. «находитьс€ в ¬олодимирському л≥сництв≥. —кладн≥ по складу, високопродуктивн≥ насадженн€ дуба в≥ком 130 рок≥в. ¬ надірунтовому покрив≥ - р≥дк≥ л≥карськ≥ рослини: конвал≥€ звичайна, зв≥роб≥й прод≥р€влений, дерев≥й, чистот≥л великий.
√≥дролог≥чна пам '€тка природи м≥сцевого значенн€ "ћурафа". ѕлоща 0,6 га. «находитьс€ в с. ћурафа. ƒжерело с≥рчано-водноњ м≥неральноњ води. ¬≥доме з давн≥х-давен, 3866 року його вода використовуЇтьс€ дл€ л≥куванн€. ѕроведен≥ в 1970 роц≥ анал≥зи води ћуравського джерела показали, що за одними параметрами вона близька до типу кисловодського "Ќарзана", за ≥ншими - до Ѕерег≥вських м≥неральних вод.
√≥дролог≥чна пам '€тка природи м≥сцевого значенн€ "Ћюб≥вська". ѕлоща 5,8 га. «находитьс€ на територ≥њ  раснокутського л≥сництва.

ћ≥сц€ пов'€зан≥ з житт€м ≥ д≥€льн≥стю видатних ос≥б:
¬ сел≥ ќсновинц≥ у 1809 роц≥ в≥домий акл≥матизатор ≥ садовод-любитель ≤. Ќ.  араз≤н, брат знаменитого засновника ’арк≥вського ун≥верситету, заклав дендролог≥чний парк. ¬≥н продовжив ≥ значно поглибив справу акл≥матизац≥њ в ”крањн≥ р≥дких рослин, причому головну увагу прид≥лив створенню розсадник≥в дл€ широкого розповсюдженн€ њх в р≥зних частинах крањни. ≤. ≤.  араз≥н виписував нас≥нн€, черенки та окрем≥ рослини з япон≥њ,  итаю, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччини, з крањн ѕ≥вн≥чноњ ≥ ѕ≥вденноњ јмерики. "–ос≥йське товариство акл≥матизац≥њ тварин ≥ рослин" в≥дзначило плодот≥юрт д≥€льн≥сть 1. ≤.  араз≥на ¬еликою золотою медаллю.
¬ сел≥ ћурифа народивс€ ≤. ≤.  учугура- учеренко - видатний кобзар, удостоЇний в 1925 роц≥ званн€ народного артиста республ≥ки.
¬ ѕархом≥вц≥ в 1884 роц≥ народивс€ один з перших рос≥йських ав≥аконструктор≥в ≥ льотчик≥в —тепан ¬асильович √ризодубов. ” 1908 роц≥ —. ¬. √ризодубов розробив проект свого першого л≥така ≥ мотора до нього. ћайже все своЇ житт€ прожив у ’арков≥. ѕо батьк≥вському шл€ху п≥шла дочка —тепана ¬асильовича ¬алентина √ризодубова - одна з перших льотчиць, √ерой –ад€нського —оюзу.
—ело ћурафа батьк≥вщина в≥домого кобзар€ ¬≥ктора Ћ≥совола.

  


Ўкола азарта:   јмериканска€ рулетка)    арточные игры) ‘окусы)   ѕась€нс) √адани€)   Ѕиль€рд) ƒомино)    ости) Ќарды)   Ўашки)

»нтим:  »нтим)   ”слуги)  амасутра)   30 лучших поз) —правочник по интимным товарам)   ѕолезно знать всем)  
 :: ќ нас   :: ѕравила   :: –еклама у нас   :: ƒобавить сайт   :: ¬акансии   ::  аталог сайтов                  [ наверх ]          


яндекс.ћетрика
2005-2017 © »ѕ "ороD", ¬се права на материалы, наход€щиес€ на сайте gorod.kharkov.ua , охран€ютс€ в соответствии с законодательством ”краины. ѕри любом использовании материалов сайта, гиперссылка (hyperlink) на gorod.kharkov.ua об€зательна.
»нформаци€:
ѕримечание: мы не несем ответственности за содержание информации, которую размещают пользователи ресурса. ѕеред размещением информации ознакомтесь с правилами портала.

Ђ’арьков 2005-2016ї